| угина́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (прогинатися під вагою тощо) | ||
| Інфінітив | угина́тися, угина́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | угина́ймося, угина́ймось | |
| 2 особа | угина́йся, угина́йсь | угина́йтеся, угина́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угина́тимуся, угина́тимусь | угина́тимемося, угина́тимемось, угина́тимемся |
| 2 особа | угина́тимешся | угина́тиметеся, угина́тиметесь |
| 3 особа | угина́тиметься | угина́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угина́юся, угина́юсь | угина́ємося, угина́ємось, угина́ємся |
| 2 особа | угина́єшся | угина́єтеся, угина́єтесь |
| 3 особа | угина́ється | угина́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| угина́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | угина́вся, угина́всь | угина́лися, угина́лись |
| жін. р. | угина́лася, угина́лась | |
| сер. р. | угина́лося, угина́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| угина́вшись | ||