| | |
| уго́втувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уго́втувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уго́втуймо |
| 2 особа | уго́втуй | уго́втуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уго́втуватиму | уго́втуватимемо, уго́втуватимем |
| 2 особа | уго́втуватимеш | уго́втуватимете |
| 3 особа | уго́втуватиме | уго́втуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уго́втую | уго́втуємо, уго́втуєм |
| 2 особа | уго́втуєш | уго́втуєте |
| 3 особа | уго́втує | уго́втують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уго́втуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уго́втував | уго́втували |
| жін. р. | уго́втувала |
| сер. р. | уго́втувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| уго́втуваний |
| Безособова форма |
| уго́втувано |
| Дієприслівник |
| уго́втувавши |
