| угодо́вець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | угодо́вець | угодо́вці |
| родовий | угодо́вця | угодо́вців |
| давальний | угодо́вцеві, угодо́вцю | угодо́вцям |
| знахідний | угодо́вця | угодо́вців |
| орудний | угодо́вцем | угодо́вцями |
| місцевий | на/в угодо́вцеві, угодо́вці, угодо́вцю | на/в угодо́вцях |
| кличний | угодо́вцю | угодо́вці |