| угорі́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (вигоріти) | ||
| Інфінітив | угорі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | угори́ть | угоря́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | угорі́в | угорі́ли |
| жін.р. | угорі́ла | |
| сер.р. | угорі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| угорі́вши | ||