| | |
| угорта́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | угорта́тися, угорта́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | угорта́ймося, угорта́ймось |
| 2 особа | угорта́йся, угорта́йсь | угорта́йтеся, угорта́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | угорта́тимуся, угорта́тимусь | угорта́тимемося, угорта́тимемось, угорта́тимемся |
| 2 особа | угорта́тимешся | угорта́тиметеся, угорта́тиметесь |
| 3 особа | угорта́тиметься | угорта́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | угорта́юся, угорта́юсь | угорта́ємося, угорта́ємось, угорта́ємся |
| 2 особа | угорта́єшся | угорта́єтеся, угорта́єтесь |
| 3 особа | угорта́ється | угорта́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| угорта́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | угорта́вся, угорта́всь | угорта́лися, угорта́лись |
| жін. р. | угорта́лася, угорта́лась |
| сер. р. | угорта́лося, угорта́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| угорта́вшись |
