| угото́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | угото́ваний | угото́вана | угото́ване | угото́вані |
| родовий | угото́ваного | угото́ваної | угото́ваного | угото́ваних |
| давальний | угото́ваному | угото́ваній | угото́ваному | угото́ваним |
| знахідний | угото́ваний | угото́вану | угото́ване | угото́вані |
| орудний | угото́ваним | угото́ваною | угото́ваним | угото́ваними |
| місцевий | на/в угото́ваному, угото́ванім | на/в угото́ваній | на/в угото́ваному, угото́ванім | на/в угото́ваних |