| | |
| угріва́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | угріва́тися, угріва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | угріва́ймося, угріва́ймось |
| 2 особа | угріва́йся, угріва́йсь | угріва́йтеся, угріва́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | угріва́тимуся, угріва́тимусь | угріва́тимемося, угріва́тимемось, угріва́тимемся |
| 2 особа | угріва́тимешся | угріва́тиметеся, угріва́тиметесь |
| 3 особа | угріва́тиметься | угріва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | угріва́юся, угріва́юсь | угріва́ємося, угріва́ємось, угріва́ємся |
| 2 особа | угріва́єшся | угріва́єтеся, угріва́єтесь |
| 3 особа | угріва́ється | угріва́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| угріва́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | угріва́вся, угріва́всь | угріва́лися, угріва́лись |
| жін. р. | угріва́лася, угріва́лась |
| сер. р. | угріва́лося, угріва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| угріва́вшись |
