| удава́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | удава́тися, удава́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удава́ймося, удава́ймось | |
| 2 особа | удава́йся | удава́йтеся, удава́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удава́тимуся, удава́тимусь | удава́тимемося, удава́тимемось, удава́тимемся |
| 2 особа | удава́тимешся | удава́тиметеся, удава́тиметесь |
| 3 особа | удава́тиметься | удава́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удаю́ся, удаю́сь | удаємо́ся, удаємо́сь, удає́мся |
| 2 особа | удає́шся | удаєте́ся, удаєте́сь |
| 3 особа | удає́ться | удаю́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| удаючи́сь | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | удава́вся, удава́всь | удава́лися, удава́лись |
| жін. р. | удава́лася, удава́лась | |
| сер. р. | удава́лося, удава́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| удава́вшись | ||