| уда́ний1 – прикметник | ||||
| (нещирий, награний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уда́ний | уда́на | уда́не | уда́ні |
| родовий | уда́ного | уда́ної | уда́ного | уда́них |
| давальний | уда́ному | уда́ній | уда́ному | уда́ним |
| знахідний | уда́ний, уда́ного | уда́ну | уда́не | уда́ні, уда́них |
| орудний | уда́ним | уда́ною | уда́ним | уда́ними |
| місцевий | на/в уда́ному, уда́нім | на/в уда́ній | на/в уда́ному, уда́нім | на/в уда́них |
| [рідко] | ||||