уда́чник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | уда́чник | уда́чники |
родовий | уда́чника | уда́чників |
давальний | уда́чникові, уда́чнику | уда́чникам |
знахідний | уда́чника | уда́чників |
орудний | уда́чником | уда́чниками |
місцевий | на/в уда́чникові, уда́чнику | на/в уда́чниках |
кличний | уда́чнику | уда́чники |
[розм.] |