| | |
| удержа́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | удержа́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | удержа́влюймо |
| 2 особа | удержа́влюй | удержа́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удержа́влюватиму | удержа́влюватимемо, удержа́влюватимем |
| 2 особа | удержа́влюватимеш | удержа́влюватимете |
| 3 особа | удержа́влюватиме | удержа́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удержа́влюю | удержа́влюємо, удержа́влюєм |
| 2 особа | удержа́влюєш | удержа́влюєте |
| 3 особа | удержа́влює | удержа́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| удержа́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | удержа́влював | удержа́влювали |
| жін. р. | удержа́влювала |
| сер. р. | удержа́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| удержа́влюваний |
| Безособова форма |
| удержа́влювано |
| Дієприслівник |
| удержа́влювавши |
