| удо́брити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | удо́брити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удо́брімо, удо́брім | |
| 2 особа | удо́бри | удо́бріть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удо́брю | удо́бримо, удо́брим |
| 2 особа | удо́бриш | удо́брите |
| 3 особа | удо́брить | удо́брять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | удо́брив | удо́брили |
| жін.р. | удо́брила | |
| сер.р. | удо́брило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| удо́брений | ||
| Безособова форма | ||
| удо́брено | ||
| Дієприслівник | ||
| удо́бривши | ||