| удови́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | удови́чий | удови́ча | удови́че | удови́чі |
| родовий | удови́чого | удови́чої | удови́чого | удови́чих |
| давальний | удови́чому | удови́чій | удови́чому | удови́чим |
| знахідний | удови́чий, удови́чого | удови́чу | удови́че | удови́чі, удови́чих |
| орудний | удови́чим | удови́чою | удови́чим | удови́чими |
| місцевий | на/в удови́чому, удови́чім | на/в удови́чій | на/в удови́чому, удови́чім | на/в удови́чих |
| [рідко] | ||||