| удоволи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | удоволи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удоволі́мо, удоволі́м | |
| 2 особа | удоволи́ | удоволі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удоволю́ | удово́лимо, удово́лим |
| 2 особа | удово́лиш | удово́лите |
| 3 особа | удово́лить | удово́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | удоволи́в | удоволи́ли |
| жін.р. | удоволи́ла | |
| сер.р. | удоволи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| удово́лений | ||
| Безособова форма | ||
| удово́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| удоволи́вши | ||