| | |
| удовува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | удовува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | удову́ймо |
| 2 особа | удову́й | удову́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удовува́тиму | удовува́тимемо, удовува́тимем |
| 2 особа | удовува́тимеш | удовува́тимете |
| 3 особа | удовува́тиме | удовува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удову́ю | удову́ємо, удову́єм |
| 2 особа | удову́єш | удову́єте |
| 3 особа | удову́є | удову́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| удову́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | удовува́в | удовува́ли |
| жін. р. | удовува́ла |
| сер. р. | удовува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| удовува́вши |
