| | |
| удо́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | удо́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | удо́юймо |
| 2 особа | удо́юй | удо́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удо́юватиму | удо́юватимемо, удо́юватимем |
| 2 особа | удо́юватимеш | удо́юватимете |
| 3 особа | удо́юватиме | удо́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удо́юю | удо́юємо, удо́юєм |
| 2 особа | удо́юєш | удо́юєте |
| 3 особа | удо́ює | удо́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| удо́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | удо́ював | удо́ювали |
| жін. р. | удо́ювала |
| сер. р. | удо́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| удо́юваний |
| Безособова форма |
| удо́ювано |
| Дієприслівник |
| удо́ювавши |
