| удрукува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | удрукува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удруку́ймо | |
| 2 особа | удруку́й | удруку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удруку́ю | удруку́ємо, удруку́єм |
| 2 особа | удруку́єш | удруку́єте |
| 3 особа | удруку́є | удруку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | удрукува́в | удрукува́ли |
| жін.р. | удрукува́ла | |
| сер.р. | удрукува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| удруко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| удруко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| удрукува́вши | ||