| узако́нити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | узако́нити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | узако́ньмо | |
| 2 особа | узако́нь | узако́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | узако́ню | узако́нимо, узако́ним |
| 2 особа | узако́ниш | узако́ните |
| 3 особа | узако́нить | узако́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | узако́нив | узако́нили |
| жін.р. | узако́нила | |
| сер.р. | узако́нило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| узако́нений | ||
| Безособова форма | ||
| узако́нено | ||
| Дієприслівник | ||
| узако́нивши | ||