| | |
| узбро́їтися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | узбро́їтися, узбро́їтись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | узбро́ймося, узбро́ймось |
| 2 особа | узбро́йся, узбро́йсь | узбро́йтеся, узбро́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | узбро́юся, узбро́юсь | узбро́їмося, узбро́їмось, узбро́їмся |
| 2 особа | узбро́їшся | узбро́їтеся, узбро́їтесь |
| 3 особа | узбро́їться | узбро́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | узбро́ївся, узбро́ївсь | узбро́їлися, узбро́їлись |
| жін.р. | узбро́їлася, узбро́їлась |
| сер.р. | узбро́їлося, узбро́їлось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| узбро́ївшись |
