| | |
| узбро́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | узбро́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | узбро́юймо |
| 2 особа | узбро́юй | узбро́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | узбро́юватиму | узбро́юватимемо, узбро́юватимем |
| 2 особа | узбро́юватимеш | узбро́юватимете |
| 3 особа | узбро́юватиме | узбро́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | узбро́юю | узбро́юємо, узбро́юєм |
| 2 особа | узбро́юєш | узбро́юєте |
| 3 особа | узбро́ює | узбро́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| узбро́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | узбро́ював | узбро́ювали |
| жін. р. | узбро́ювала |
| сер. р. | узбро́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| узбро́юваний |
| Безособова форма |
| узбро́ювано |
| Дієприслівник |
| узбро́ювавши |
