| у́зус – іменник чоловічого роду | ||
| (те, що стало загальноприйнятим, звичайним; звичай, правило; використання, вживання) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | у́зус | |
| родовий | у́зусу | |
| давальний | у́зусу, у́зусові | |
| знахідний | у́зус | |
| орудний | у́зусом | |
| місцевий | на/в у́зусі, по у́зусу | |
| кличний | у́зусе* | |
| [книжн.] |