| укі́сний1 – прикметник | ||||
| (від укіс – накошене) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | укі́сний | укі́сна | укі́сне | укі́сні |
| родовий | укі́сного | укі́сної | укі́сного | укі́сних |
| давальний | укі́сному | укі́сній | укі́сному | укі́сним |
| знахідний | укі́сний | укі́сну | укі́сне | укі́сні |
| орудний | укі́сним | укі́сною | укі́сним | укі́сними |
| місцевий | на/в укі́сному, укі́снім | на/в укі́сній | на/в укі́сному, укі́снім | на/в укі́сних |