| уклони́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (схилити) | ||
| Інфінітив | уклони́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уклоні́мо, уклоні́м | |
| 2 особа | уклони́ | уклоні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уклоню́ | укло́нимо, укло́ним |
| 2 особа | укло́ниш | укло́ните |
| 3 особа | укло́нить | укло́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уклони́в | уклони́ли |
| жін.р. | уклони́ла | |
| сер.р. | уклони́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уклони́вши | ||