| укмі́тити – дієслово доконаного виду | ||
| (помітити) | ||
| Інфінітив | укмі́тити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | укмі́тьмо | |
| 2 особа | укмі́ть | укмі́тьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укмі́чу | укмі́тимо, укмі́тим |
| 2 особа | укмі́тиш | укмі́тите |
| 3 особа | укмі́тить | укмі́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | укмі́тив | укмі́тили |
| жін.р. | укмі́тила | |
| сер.р. | укмі́тило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| укмі́тивши | ||