| | |
| уколиса́ти – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уколиса́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уколиші́мо, уколиса́ймо, уколиші́м |
| 2 особа | уколиши́, уколиса́й | уколиші́ть, уколиса́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уколишу́, уколиса́ю | уколи́шемо, уколи́шем, уколиса́ємо, уколиса́єм |
| 2 особа | уколи́шеш, уколиса́єш | уколи́шете, уколиса́єте |
| 3 особа | уколи́ше, уколиса́є | уколи́шуть, уколиса́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | уколиса́в | уколиса́ли |
| жін.р. | уколиса́ла |
| сер.р. | уколиса́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| уколи́саний |
| Безособова форма |
| уколи́сано |
| Дієприслівник |
| уколиса́вши |
