| уколо́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (поранити) | ||
| Інфінітив | уколо́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уколі́мо, уколі́м | |
| 2 особа | уколи́ | уколі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уколю́ | уко́лемо, уко́лем |
| 2 особа | уко́леш | уко́лете |
| 3 особа | уко́ле | уко́лють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уколо́в | уколо́ли |
| жін.р. | уколо́ла | |
| сер.р. | уколо́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уко́лений, уко́лотий | ||
| Безособова форма | ||
| уко́лено, уко́лото | ||
| Дієприслівник | ||
| уколо́вши | ||