| укоти́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (робити поверхню гладкою) | ||
| Інфінітив | укоти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | укоті́мо, укоті́м | |
| 2 особа | укоти́ | укоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укочу́ | уко́тимо, уко́тим |
| 2 особа | уко́тиш | уко́тите |
| 3 особа | уко́тить | уко́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | укоти́в | укоти́ли |
| жін.р. | укоти́ла | |
| сер.р. | укоти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уко́чений | ||
| Безособова форма | ||
| уко́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| укоти́вши | ||