| | |
| укріпля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | укріпля́тися, укріпля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | укріпля́ймося, укріпля́ймось |
| 2 особа | укріпля́йся, укріпля́йсь | укріпля́йтеся, укріпля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | укріпля́тимуся, укріпля́тимусь | укріпля́тимемося, укріпля́тимемось, укріпля́тимемся |
| 2 особа | укріпля́тимешся | укріпля́тиметеся, укріпля́тиметесь |
| 3 особа | укріпля́тиметься | укріпля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | укріпля́юся, укріпля́юсь | укріпля́ємося, укріпля́ємось, укріпля́ємся |
| 2 особа | укріпля́єшся | укріпля́єтеся, укріпля́єтесь |
| 3 особа | укріпля́ється | укріпля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| укріпля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | укріпля́вся, укріпля́всь | укріпля́лися, укріпля́лись |
| жін. р. | укріпля́лася, укріпля́лась |
| сер. р. | укріпля́лося, укріпля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| укріпля́вшись |
