| | | | |
| українонемо́вний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | українонемо́вний | українонемо́вна | українонемо́вне | українонемо́вні |
| родовий | українонемо́вного | українонемо́вної | українонемо́вного | українонемо́вних |
| давальний | українонемо́вному | українонемо́вній | українонемо́вному | українонемо́вним |
| знахідний | українонемо́вного, українонемо́вний | українонемо́вну | українонемо́вне | українонемо́вних, українонемо́вні |
| орудний | українонемо́вним | українонемо́вною | українонемо́вним | українонемо́вними |
| місцевий | на/в українонемо́вному, українонемо́внім | на/в українонемо́вній | на/в українонемо́вному, українонемо́внім | на/в українонемо́вних |
| | | | |
| [рідко] | | | | |
