| улю́блений1 – дієприкметник | ||||
| (від: улюби”ти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | улю́блений | улю́блена | улю́блене | улю́блені |
| родовий | улю́бленого | улю́бленої | улю́бленого | улю́блених |
| давальний | улю́бленому | улю́бленій | улю́бленому | улю́бленим |
| знахідний | улю́блений, улю́бленого | улю́блену | улю́блене | улю́блені, улю́блених |
| орудний | улю́бленим | улю́бленою | улю́бленим | улю́бленими |
| місцевий | на/в улю́бленому, улю́бленім | на/в улю́бленій | на/в улю́бленому, улю́бленім | на/в улю́блених |