умі́лець – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | умі́лець | умі́льці |
родовий | умі́льця | умі́льців |
давальний | умі́льцеві, умі́льцю | умі́льцям |
знахідний | умі́льця | умі́льців |
орудний | умі́льцем | умі́льцями |
місцевий | на/в умі́льцеві, умі́льці, умі́льцю | на/в умі́льцях |
кличний | умі́льцю | умі́льці |