| умі́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | умі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умі́ймо | |
| 2 особа | умі́й | умі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умі́тиму | умі́тимемо, умі́тимем |
| 2 особа | умі́тимеш | умі́тимете |
| 3 особа | умі́тиме | умі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умі́ю | умі́ємо, умі́єм |
| 2 особа | умі́єш | умі́єте |
| 3 особа | умі́є | умі́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| умі́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | умі́в | умі́ли |
| жін. р. | умі́ла | |
| сер. р. | умі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умі́вши | ||