| уме́тений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уме́тений | уме́тена | уме́тене | уме́тені |
| родовий | уме́теного | уме́теної | уме́теного | уме́тених |
| давальний | уме́теному | уме́теній | уме́теному | уме́теним |
| знахідний | уме́тений | уме́тену | уме́тене | уме́тені |
| орудний | уме́теним | уме́теною | уме́теним | уме́теними |
| місцевий | на/в уме́теному, уме́тенім | на/в уме́теній | на/в уме́теному, уме́тенім | на/в уме́тених |