| | |
| умика́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (викрадати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умика́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | умика́ймо |
| 2 особа | умика́й | умика́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умика́тиму | умика́тимемо, умика́тимем |
| 2 особа | умика́тимеш | умика́тимете |
| 3 особа | умика́тиме | умика́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умика́ю | умика́ємо, умика́єм |
| 2 особа | умика́єш | умика́єте |
| 3 особа | умика́є | умика́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| умика́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | умика́в | умика́ли |
| жін. р. | умика́ла |
| сер. р. | умика́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| умика́вши |
