| | |
| умилосе́рдитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умилосе́рдитися, умилосе́рдитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | умилосе́рдьмося, умилосе́рдьмось |
| 2 особа | умилосе́рдься | умилосе́рдьтеся, умилосе́рдьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умилосе́рджуся, умилосе́рджусь | умилосе́рдимося, умилосе́рдимось, умилосе́рдимся |
| 2 особа | умилосе́рдишся | умилосе́рдитеся, умилосе́рдитесь |
| 3 особа | умилосе́рдиться | умилосе́рдяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | умилосе́рдився, умилосе́рдивсь | умилосе́рдилися, умилосе́рдились |
| жін.р. | умилосе́рдилася, умилосе́рдилась |
| сер.р. | умилосе́рдилося, умилосе́рдилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| умилосе́рдившись |
