| | |
| умина́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (робитися м’яким; з’їдатися зі смаком, швидко) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умина́тися, умина́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | умина́тиметься | умина́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | умина́ється | умина́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| умина́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | умина́вся, умина́всь | умина́лися, умина́лись |
| жін. р. | умина́лася, умина́лась |
| сер. р. | умина́лося, умина́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| умина́вшись |
