| | |
| уми́слюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уми́слюватися, уми́слюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уми́слюймося, уми́слюймось |
| 2 особа | уми́слюйся, уми́слюйсь | уми́слюйтеся, уми́слюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уми́слюватимуся, уми́слюватимусь | уми́слюватимемося, уми́слюватимемось, уми́слюватимемся |
| 2 особа | уми́слюватимешся | уми́слюватиметеся, уми́слюватиметесь |
| 3 особа | уми́слюватиметься | уми́слюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уми́слююся, уми́слююсь | уми́слюємося, уми́слюємось, уми́слюємся |
| 2 особа | уми́слюєшся | уми́слюєтеся, уми́слюєтесь |
| 3 особа | уми́слюється | уми́слюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уми́слюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уми́слювався, уми́слювавсь | уми́слювалися, уми́слювались |
| жін. р. | уми́слювалася, уми́слювалась |
| сер. р. | уми́слювалося, уми́слювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уми́слювавшись |
