| | |
| умліва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умліва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | умліва́ймо |
| 2 особа | умліва́й | умліва́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умліва́тиму | умліва́тимемо, умліва́тимем |
| 2 особа | умліва́тимеш | умліва́тимете |
| 3 особа | умліва́тиме | умліва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умліва́ю | умліва́ємо, умліва́єм |
| 2 особа | умліва́єш | умліва́єте |
| 3 особа | умліва́є | умліва́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| умліва́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | умліва́в | умліва́ли |
| жін. р. | умліва́ла |
| сер. р. | умліва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| умліва́вши |
