| | |
| умо́туватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умо́туватися, умо́туватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | умо́туймося, умо́туймось |
| 2 особа | умо́туйся, умо́туйсь | умо́туйтеся, умо́туйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умо́туватимуся, умо́туватимусь | умо́туватимемося, умо́туватимемось, умо́туватимемся |
| 2 особа | умо́туватимешся | умо́туватиметеся, умо́туватиметесь |
| 3 особа | умо́туватиметься | умо́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умо́туюся, умо́туюсь | умо́туємося, умо́туємось, умо́туємся |
| 2 особа | умо́туєшся | умо́туєтеся, умо́туєтесь |
| 3 особа | умо́тується | умо́туються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| умо́туючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | умо́тувався, умо́тувавсь | умо́тувалися, умо́тувались |
| жін. р. | умо́тувалася, умо́тувалась |
| сер. р. | умо́тувалося, умо́тувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| умо́тувавшись |
