| | |
| умоща́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умоща́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | умоща́ймо |
| 2 особа | умоща́й | умоща́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умоща́тиму | умоща́тимемо, умоща́тимем |
| 2 особа | умоща́тимеш | умоща́тимете |
| 3 особа | умоща́тиме | умоща́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умоща́ю | умоща́ємо, умоща́єм |
| 2 особа | умоща́єш | умоща́єте |
| 3 особа | умоща́є | умоща́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| умоща́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | умоща́в | умоща́ли |
| жін. р. | умоща́ла |
| сер. р. | умоща́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| умоща́вши |
