| | |
| умо́щувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умо́щувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | умо́щуймо |
| 2 особа | умо́щуй | умо́щуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умо́щуватиму | умо́щуватимемо, умо́щуватимем |
| 2 особа | умо́щуватимеш | умо́щуватимете |
| 3 особа | умо́щуватиме | умо́щуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умо́щую | умо́щуємо, умо́щуєм |
| 2 особа | умо́щуєш | умо́щуєте |
| 3 особа | умо́щує | умо́щують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| умо́щуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | умо́щував | умо́щували |
| жін. р. | умо́щувала |
| сер. р. | умо́щувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| умо́щуваний |
| Безособова форма |
| умо́щувано |
| Дієприслівник |
| умо́щувавши |
