| уни́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| (намагатися не спілкуватися з ким-небудь, не бажати чогось) | ||
| Інфінітив | уни́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уни́кнімо, уни́кнім | |
| 2 особа | уни́кни | уни́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уни́кну | уни́кнемо, уни́кнем |
| 2 особа | уни́кнеш | уни́кнете |
| 3 особа | уни́кне | уни́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уни́к, уни́кнув | уни́кли, уни́кнули |
| жін.р. | уни́кла, уни́кнула | |
| сер.р. | уни́кло, уни́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уни́кши, уни́кнувши | ||