| | |
| упа́стися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (попадатися кому-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | упа́стися, упа́стись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | упаді́мося, упаді́мось, упаді́мся |
| 2 особа | упади́ся, упади́сь | упаді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | упаду́ся, упаду́сь | упадемо́ся, упадемо́сь, упаде́мся |
| 2 особа | упаде́шся | упадете́ся, упадете́сь |
| 3 особа | упаде́ться | упаду́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | упа́вся, упа́всь | упа́лися, упа́лись |
| жін.р. | упа́лася, упа́лась |
| сер.р. | упа́лося, упа́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| упа́вшись |
