| | |
| упиня́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | упиня́тися, упиня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | упиня́ймося, упиня́ймось |
| 2 особа | упиня́йся, упиня́йсь | упиня́йтеся, упиня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | упиня́тимуся, упиня́тимусь | упиня́тимемося, упиня́тимемось, упиня́тимемся |
| 2 особа | упиня́тимешся | упиня́тиметеся, упиня́тиметесь |
| 3 особа | упиня́тиметься | упиня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | упиня́юся, упиня́юсь | упиня́ємося, упиня́ємось, упиня́ємся |
| 2 особа | упиня́єшся | упиня́єтеся, упиня́єтесь |
| 3 особа | упиня́ється | упиня́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| упиня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | упиня́вся, упиня́всь | упиня́лися, упиня́лись |
| жін. р. | упиня́лася, упиня́лась |
| сер. р. | упиня́лося, упиня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| упиня́вшись |
