упорядко́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | упорядко́вний | упорядко́вна | упорядко́вне | упорядко́вні |
родовий | упорядко́вного | упорядко́вної | упорядко́вного | упорядко́вних |
давальний | упорядко́вному | упорядко́вній | упорядко́вному | упорядко́вним |
знахідний | упорядко́вний | упорядко́вну | упорядко́вне | упорядко́вні |
орудний | упорядко́вним | упорядко́вною | упорядко́вним | упорядко́вними |
місцевий | на/в упорядко́вному, упорядко́внім | на/в упорядко́вній | на/в упорядко́вному, упорядко́внім | на/в упорядко́вних |