| | |
| упуска́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (втрачатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | упуска́тися, упуска́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | упуска́тиметься | упуска́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | упуска́ється | упуска́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| упуска́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | упуска́вся, упуска́всь | упуска́лися, упуска́лись |
| жін. р. | упуска́лася, упуска́лась |
| сер. р. | упуска́лося, упуска́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| упуска́вшись |
