| уре́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уре́мний | уре́мна | уре́мне | уре́мні |
| родовий | уре́много | уре́мної | уре́много | уре́мних |
| давальний | уре́мному | уре́мній | уре́мному | уре́мним |
| знахідний | уре́мний | уре́мну | уре́мне | уре́мні |
| орудний | уре́мним | уре́мною | уре́мним | уре́мними |
| місцевий | на/в уре́мному, уре́мнім | на/в уре́мній | на/в уре́мному, уре́мнім | на/в уре́мних |