| | |
| уроби́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (утомитися; переробитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уроби́тися, уроби́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уробі́мося, уробі́мось, уробі́мся |
| 2 особа | уроби́ся, уроби́сь | уробі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уроблю́ся, уроблю́сь | уро́бимося, уро́бимось, уро́бимся |
| 2 особа | уро́бишся | уро́битеся, уро́битесь |
| 3 особа | уро́биться | уро́бляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | уроби́вся, уроби́всь | уроби́лися, уроби́лись |
| жін.р. | уроби́лася, уроби́лась |
| сер.р. | уроби́лося, уроби́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уроби́вшись |
