| урухо́млений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | урухо́млений | урухо́млена | урухо́млене | урухо́млені |
| родовий | урухо́мленого | урухо́мленої | урухо́мленого | урухо́млених |
| давальний | урухо́мленому | урухо́мленій | урухо́мленому | урухо́мленим |
| знахідний | урухо́млений, урухо́мленого | урухо́млену | урухо́млене | урухо́млені, урухо́млених |
| орудний | урухо́мленим | урухо́мленою | урухо́мленим | урухо́мленими |
| місцевий | на/в урухо́мленому, урухо́мленім | на/в урухо́мленій | на/в урухо́мленому, урухо́мленім | на/в урухо́млених |