| уря́джений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уря́джений | уря́джена | уря́джене | уря́джені |
| родовий | уря́дженого | уря́дженої | уря́дженого | уря́джених |
| давальний | уря́дженому | уря́дженій | уря́дженому | уря́дженим |
| знахідний | уря́джений | уря́джену | уря́джене | уря́джені |
| орудний | уря́дженим | уря́дженою | уря́дженим | уря́дженими |
| місцевий | на/в уря́дженому, уря́дженім | на/в уря́дженій | на/в уря́дженому, уря́дженім | на/в уря́джених |
| [діал.] | ||||